Церква – це не секта обмежених, тупих та короткозорих, релігійних фанатиків. Церква – це далеко не те, що більшість собі уявляє. Церква – це сучасні, вільні, грамотні, виховані люди. Котрих не задовільняє гріховний стиль життя, для них це дуже вузько й примітивно. Пиво, цигарки, горілка, вино, наркотик, розпуста – це їжа для слабих людей. Сильні люди вибирають сильні речі і церква, це те місце, те середовище, де слабі стають сильними. Й тому, вчорашні п’янички й наркомани в церкві стають людьми високого духу й інтелекту.
Комуністична ідеологія виставляла віруючих в дурному світлі. Але приходить час, коли Бог розставить все на свої місця і володарювати на землі будуть не безбожники, а святі люди.
Церква – це те місце, де слабі стають сильними, хворі – здоровими, бідні – багатими.
Церква – це те місце, де, зрештою, людина стає людиною, в повному розумінні цього слова.
Церква – це те місце, де людина дізнається про своє покликання і займає високу, вірну позицію на землі.
Церква – це зібрання сучасних, стильних, наповнених Духом Святим, людей.
Ніде ти не знайдеш справжню волю, радість та любов, як лише в біблійній, сучасній церкві.
Я не рекламую Церкву, а лиш ділюся своїми враженнями та переживаннями, будучи в Божій церкві.
Церква – це те місце, де ти звільняєшся від заздрості, гордості й плотських амбіцій. Церква – це те місце, де ти звільняєшся від гріха і входиш в Божественну свободу повноцінного щасливого життя.
Церква – це місце яскравих кольорів, чітких контрастів, глибоких почуттів, справжніх відносин, вільних емоцій.
Церква – це місце, де ти в гармонії з Богом, в гармонії з ближнім та в гармонії з усім творінням Божим.
Церква – це місце возстановлення особистості та розкриття твого потенціалу.
Церква – це представництво Бога на землі.
Якщо ти знайомий з якоюсь іншою церквою, то значить тобі ще не пощастило знайти справжню церкву. Шукай і знайдеш, бо хто шукає – знаходить.
Як тільки тобі вдасться знайти справжню церкву, не вагайся, але приєднуйся, ставай частиною такої церкви. Бо лише тоді ти по-справжньому зрозумієш, що таке життя, котре подарував тобі Бог.
Бути в волі Божій, це велике, глибоке задоволення і повсякчасне переживання Божої присутності.
Мир, спокій, впевненість в завтрашньому дні, насолоду життям, благополуччя в домі. Все це ти можеш набути, перебуваючи в Божому домі, що є Церква, стовп і підвалина правди.
Юрий Рабый,
Кузнецовск Украина
Хочу пробуждения, ищу, молюсь об этом с 1991 года! Живу в Кузнецовске Ровенской области, Украина e-mail автора: urran@ukr.net
Прочитано 11117 раз. Голосов 5. Средняя оценка: 4,2
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Просто супер! Там мыслить о Церкви может только посвещенный человек который не посещает Церковь а ПРИНАДЛЕЖИТ ЦЕРКВИ! Комментарий автора: Дякую, дуже дякую!
Михаил
2008-09-28 17:30:53
ап. Павел рекомендовал: думайте о себе скромно. Автор прошёл мимо. Всем хочется быть элитой. А кого гнать то будем? Элиту гнать негоже. Ну если Вы в духовном смысле, то куда нам до Вас.
Какие то дурачки элиту да к дереву, гвоздиками. И невдомёк, что руку на саму элиту подняли. Одно дело - дурачки.
А "мы" - элита...
Кто стоит..., берегись… - Сергей Сгибнев Написать эту проповедь – размышления - крик души автора побудил девятилетний опыт хождения во Христе. Опыт соприкосновения с различными религиозными структурами, именующими себя Церквами. С баптистами, харизматами, православными…. Опыт общения с пасторами различных национальностей – с русскими и американцами. С теми, кто, казалось бы, должен являть Христа, кому стоило бы подражать, руководствуясь наставлениями Апостола Павла: «Посему умоляю вас: подражайте мне, как я Христу» (1Кор.4:16).
Как я благодарен Святому Духу за Его милостивое руководство, за Его охрану и бережное ко мне отношение! Не будь Его могущественной поддержки, я в лучшем случае получил бы нервный срыв, а в худшем – оказался бы в психиатрической клинике.
У меня нет цели возбудить какое-то противостояние, наоборот, очень хотелось, чтобы мой «вопль» послужил поддержкой тем, кто, подобно мне, остался за дверьми общин, в которых еще вчера их называли братьями (или сестрами). А число таких людей возрастает. Со многими я встречался лично, со многими знаком благодаря Интернету и электронной почте. Мы живы и остаемся верными Христу, не смотря ни на что!
Мир дому вашему! И да хранит вас Господь!
