Памяти жертв войны в 21 веке, города и люди Украины…
Донецк, Горловка, Мариуполь, Луганск, Дебальцево... а кони войны все скачут и скачут... и люди кричат... и детушки плачут... слезы и кровь льются по земле Украины... больно... Мир ушел... И не слышно молитв праведных, только боль и стон по подвалам, измученных человеческих душ, перенесших Освенцим и освободивших Берлин в 45...
Опаленное яблоко в черном снегу.
У деревьев обуглены кроны…
Я без боли, спокойно, смотреть не могу…
Как надежды людские хоронят….
Мир воронками залпов изрешечен,
Смерть по улицам косит косою…
Опустевших проспектов, истерзанный стон,
Милый город, что стало с тобою?
У заклеенных окон измученный взгляд…
Свет людской не находит покоя,
А война - ненасытное жерло, под град,
Все уносит, уносит живое…
Комментарий автора: прости и сохрани людей Твоих, Господи!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
